Райбольница с. Станишевка - Медичний геноцид

Мати з непритомною дитиною на руках втекла з лікарні !
Пізно ввечері пролунав телефонний дзвінок — схлипуючи та ковтаючи сльози, жінка розповідала мені про те, що її хворий онук з високою температурою вже дві доби знаходиться в лікарні, а кваліфікованої медичної допомоги досі не отримав. Більше того, лікарі ігнорували дитину і жоден з них навіть не поцікавився станом хворого.
Вранці ми зустрілись в районній лікарні, що розташована у с. Станишівка, передмісті Житомира. Увійшли в палату і відразу потрапили у цвинтарний клімат, де тхнуло малярійним болотом і тифозним бараком — в маленькій кімнатці було важко дихати, вологість повітря досягала 90 %, штукатурка біля вікон обвалилась, по склу стікала вода, стіни почорніли від плісняви, батареї опалення були ледь тепленькими. Причина вишуканої медичної душогубки — це відсутність вентиляції, тому що у приміщенні були встановлені пластикові вікна, котрі не відповідають медико — санітарним нормам і стандартам для медичного закладу.
Прийшли вчасно — лікарка проводила огляд хворих дітей.
З напруженої розмови бабусі з лікаркою, розповідей матерів та персоналу з`ясувались жахливі речі:
— дитину нещодавно вже двічі безуспішно «лікували» в цій лікарні — вранці виписували, а ввечері дитя знову горіло, температура тіла підвищувалась до 40 градусів. Від такого «лікування» слизові оболонки ротової порожнини і дихальних шляхів покрились виразками
— недолікований хлопчик втретє повернувся до лікарні, але методи лікування не змінились: діагноз не встановлено, курс лікування скінчився, ледь почавшись, тому що потрібного препарату в аптеці не знайшлось, а нового призначено не було — лікар за весь день жодного разу не поцікавилась дитиною
— отоларинголог лише дава рази на тиждень приходить оглянути дітей, тобто один раз на три дні, а за такий строк важко хвора дитина може померти
— ніхто з матерів не знає, чим хворіють їхні діти, тому що встановити правильний діагноз — то велика проблема для лікарів, що й призводить до неефективного лікування і рецидивів хвороб
— нещодавно одна з матерів, рятуючи свою дитину від смертельного «лікування», ледь встигла втекти з лікарні вже з непритомним, залікованим майже до смерті малюком на руках !
— персонал закладу розповів, що такий самий клімат домовини гробить людей в інших палатах, також і в відділенні для дорослих
— вчора лікарню відвідала представницька делегація з Житомирської районної ради. Зайшовши в палату, керівники району стверджували, що саме так виглядають євростандарти сучасної медицини
Вгледівши в моїх руках відеокамеру, персонал закладу захвилювався та швидко позакривав шторами чорні стіни в інших душогубках. Гурт людей у білих халатах, скупчившись в коридорі, наполегливо, майже на межі арешту пропонував мені завітати до завідуючого відділенням. Я свідомо не оприлюднюю прізвище цього медика, і не тому, що до виходу на пенсію йому залишились лічені місяці, а тому, що таких лікарів легіон і всі вони є невільниками загальнодержавної Системи з усім її причандаллям — надмірним адмініструванням, корупцією, хабарництвом, некомпетентністю та іншими вадами. Тому бесіда з освіченим лікарем, від якого матері втікають з непритомними дітьми на руках, навіть у принципі не могла прояснити ситуацію і звелась до банальних «без дозволу ніззя», «моя хата скраю», «вентиляція всієї лікарні порушилась після капітального ремонту будівлі» тощо. Але в особистому кабінетику лікаря панував приємний клімат Канарських островів.
Все ж цікаво, хто конкретно і скільки намолотив грошей на закупівлі і встановленні некондиційних пластикових вікон за бюджетні кошти ? Хто конкретно позбавляє хворих дітей своєчасного професійного діагностування і ефективного лікування ?
Коли я виходив з лікарні, одна з медичних сестричок сумно пожартувала, що пацієнтам цієї лікарні справжній діагноз встановлює лише патологоанатом.
Ввечері того самого дня зателефонувала одна з матусь і повідомила, що після моїх відвідин діточок з мамами переселили в суху і теплу палату, з якої хворих дітей попередньо «перепакували» в інші кімнати, а декотрих виписали додому. Мабуть, лікарі вийшли з амнезії і згадали клятву Гіппократа або уважно почитали Кримінально — процесуальний Кодекс.
Хворого хлопчика нарешті оглянув отоларинголог і встановив третій за рахунком діагноз — «отит», тобто запальний процес у вухах.